Коли прокурор може представляти інтереси держави в суді — дайджест ВС

Недостатнє фінансування органу державної влади для сплати судового збору не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави в суді.

На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд у низці постанов, зокрема, у справі №1440/1671/18, інформує «Закон і Бізнес».

Також КАС наголосив, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати за мету підміну суб’єкта виконання владно-управлінських функцій, а спонукати до їхнього виконання, у разі неналежного виконання таких функцій, суб’єктом владних повноважень, інтереси якого він буде представляти в суді.

Зазначено, що захищати інтереси держави у належний спосіб повинні, у першу чергу, відповідні суб’єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор

виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб’єкта владних повноважень, який, усупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це у неналежний спосіб, або у випадку, коли такий орган публічної влади взагалі відсутній.

Крім цього висновку до дайджесту судової практики Верховного Суду щодо особливостей правового статусу прокурора в судовому процесі (рішення, внесені до ЄДРСР з 2018-го до жовтня 2024 року) включені й інші.

У дайджесті зібрано ключові правові висновки ВП ВС, КАС, КГС та КЦС, що демонструють усталену судову практику щодо визначення підстав представництва прокурором інтересів держави,  наслідків відсутності таких підстав, процесуального статусу прокурора, специфіки участі прокурора на різних стадіях судового процесу, розподілу судових витрат і застосування позовної давності.

Приділено увагу також особливостям участі прокурора в різних категоріях спорів, зокрема у сферах земельних відносин, охорони навколишнього середовища,

публічних закупівель, охорони дитинства, цивільного захисту, містобудування тощо.