Відкритий лист працівників апарату суду

Президенту України 

Порошенку П.О.

01220, м.Київ, вул.Банкова, 11

 

Прем’єр міністру України 

Яценюку А.П.

01008, м.Київ, вул.Грушевського, 12/2

 

Голові Верховної Ради України

Гройсману В.Б.

01008, м.Київ, вул.Грушевського, 5

 

Депутатам Верховної Ради України

01008, м.Київ, вул.Грушевського, 12/2

 

Кабінету міністрів України

01008, м.Київ, вул.Грушевського, 12/2

 

Уповноваженому Верховної Ради України

з прав людини

Лутковській В.В.

01008, м.Київ, вул.Інститутська, 21/8

 

Міністру Юстиції України 

Петренку П.Д.

01001, м.Київ, вул.Городецького, 13

 

Голові Державної судової 

адміністрації України 

Холоднюку З.В.

01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5

 

 

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

 

              Шановні панове Президенте, Прем’єр-міністре та очільники органів державної влади України, просимо вас розглянути відкритий лист працівників апарату Лугинського районного суду Житомирської області та вжити конкретних заходів для вирішення критичної ситуації у сфері виплати заробітної плати працівникам апарату суду.

          Лугинський районний суд Житомирської області цілком підтримує відкриті листи працівників апарату Апеляційного суду Житомирської області та інших судів України, з якими вони звернулись до вас з проханням урегулювати питання виплат працівникам апарату суду.

                Заробітна плата є основним джерелом доходів державних службовців. Відповідно до заборон, установлених Законом України «Про засади запобігання корупції» від 07.04.2011 № 3206-УІ, державний службовець позбавлений можливості отримувати додатковий прибуток від суміщення діяльності на державній службі з іншими видами оплачуваної діяльності, окрім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту. Підприємницька діяльність також заборонена, що є складовою антикорупційної політики.

             Водночас реалії сьогодення (темпи поглиблення економічної кризи, стрімке зростання цін на комунальні тарифи й товари першої необхідності тощо) призвели до того, що розмір заробітної плати працівників апарату суду не забезпечує належний рівень їхнього життя, суперечить вимогам часу і, найголовніше, не відповідає тій відповідальності, яку несуть державні службовці під час виконання своїх службових обов’язків.

         Оплата нашої праці є прямим порушення декількох положень Конституції України :

1) ч.1 ст.43 кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується – ми скористались даним правом, вільно вибрали свій шлях, а от можливості заробити собі на життя у нас немає;

- схеми посадових окладів працівників апаратів судів не переглядались з 2008 року (визначаються розміри посадових окладів Постановами Кабінету Міністрів України 1) від 09.03.2006 року №268; 2) від 06.02.2008 року №34), на даний час посадові оклади складають: керівник апарату – 1364 грн, заступник керівника апарату – 1296 грн, інших працівників – 1218 грн.

2) ч.4 ст.43 кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом .

3) ст..48 кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, оплату житлово-комунальних послуг

- хочеться задати питання, Як можна говорити про достатній рівень для себе та сім’ї, отримуючи заробітну плату в розмірі 1200-1800 гривень, з урахуванням надбавок та премій, при такому збільшенні цін на продукти харчування, житлово-комунальні послуги, енергоносії? (причому, із зняттям обмеження на виплати суддівської винагороди (надбавки за вислугу років, збільшення окладу до 10 мінімальних заробітних плат), в судах не вистачить коштів на виплати працівникам апарату цих мізерних надбавок та премій);

- відповідно до «Правил поведінки працівника суду», ми як державні службовці – представники держави, її лице на місцевому рівні, маємо носити діловий одяг – Як на нашу зарплату придбати відповідний костюм та взуття? (при цьому не завдавши ущемлення своїй сім’ї в плані харчування, оплати комунальних послуг).

4) ст..47 кожен має право на житло: Держава створює умови, за яких кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

- враховуючи становище в плані заробітної плати, таку можливість працівник апарату матиме при умові, якщо  не буде оплачувати комунальні послуги, не купувати одяг та не харчуватись - відкладаючи кошти, десь за років 50.

           На даний час законодавець звернув увагу на проблеми оплати праці працівників апарату суду. Так, Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, який був внесений Президентом України схвалений Венеціанської комісією містив п. 59 Прикінцевих положень закону, який доповнив ч. І ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» абзацом 2 такого змісту: «при цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до 6 категорії посад державних службовців установлюється в розмірі 30 % посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюється з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців».

           Вказане положення Закону набрало чинності 26.10.2014 року, абзацом 3 п. п. 2 п. 13 розділу 13 Перехідних положень вказаного Закону Кабінет Міністрів України був зобов’язаний у двомісячний строк з дня наступного за днем опублікування цього Закону, тобто до 25.12.2014 року внести на розгляд Верховної Ради України пропозицію щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою: забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апарату судів та встановлення їм посадових окладі у розмірі не меншому за передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

              Однак зазначена норма Закону так і не була приведена в дію.

             Одночасно, звертаємо Вашу увагу на те, що ч. І ст. 147 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», який набрав чинності 28.03.2015 року, розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців. Також зобов’язано Кабінет Міністрів України у 3-місячний строк з дня набрання чинності привести свої нормативно-правові акти у відповідності із цим Законом України.

           Незважаючи на те, що в державі діє так званий режим «затягування пасків», а громадяни України зобов’язані «жити по-новому» та економити державні гроші, Верховна Рада України скасувала обмеження максимального місячного розміру заробітної плати народних депутатів України, членів Кабінету міністрів України, прокурорів, працівників державних органів, працівників Національного банку України та суддівської влади. Про це йдеться у Законі України №213-УІІІ «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо пенсійного забезпечення».

             Згідно ІІ-го розділу цього Закону визнається таким, що втратив чинність, пункт 10 розділу III «Прикінцеві положення» закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76 VIII від 28 грудня 2014 р. (Відомості Верховної Ради №6, ст. 40).

        Таким чином, скасувавши такі обмеження, народні депутати повернули вищевказаним працівникам КМУ, НБУ, прокурорам, суддям, в тому числі і собі, посадові оклади, які існували до встановлення обмежень.

           Натомість, працівникам апарату суду, яких також стосується вищевказаний Закон, посадові оклади залишили на тому ж мінімальному рівні. До прикладу, посадовий оклад судді місцевого суду становить 10 мінімальних розмірів заробітної плати, в той час, коли посадовий оклад працівника апарату суду, як вже зазначалось вище, становить одну мінімальну заробітну плату, не має різниці чи це прибиральниця чи кваліфікований працівник. Вважаємо, що такі граничні межі заробітних плат, встановлені державою, є щонайменше неспіврозмірними та неадекватними. З наведеного слід зробити висновок, що до оплати праці усіх державних службовців влада підходить вибірково, із задіянням подвійних стандартів.

      Усвідомлюючи, що вже з 28.03.2015 року працівникам апаратів судів доведеться нараховувати гідний та достойний посадовий оклад, Кабінетом Міністрів України 30.03.15 у Верховній Раді України зареєстровано законопроект про Державну службу №2490 від 30.03.2015р., яким передбачено скасування абзацу 2 частини 1 статті 147 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» (Матеріальне, побутове забезпечення та соціальний захист працівників судової системи). Так, передбачено виключити абзац наступного змісту: «При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.»

        Звертаємо Вашу увагу, що у випадку, якщо буде проголосовано такий законопроект з вищевказаними змінами в ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», то працівники апаратів судів і надалі залишаться найменш оплачуваними посадами серед усіх державних службовців України, із посадовим окладом -1218 грн.

        Одночасно, Голова Державної судової адміністрації України дає розширений коментар у виданні «Закон і Бізнес» №12 (1206), де наголошує і визнає, що посадові оклади державних службовців — працівників суду, мінімальні та потребують підвищення. Натомість, у цій же статті нагадав, що саме за ініціативи ДСА України до меморандуму з МВФ, який було підписано з Україною, було внесено пункт стосовно того, що обмеження суддівської винагороди суперечить міжнародним нормам. Даний коментар викликає суперечливі висновки. Виходить, що обмеження суддівської винагороди суперечить міжнародним нормам, а посадові оклади працівників апарату суду на рівні мінімальної заробітної плати міжнародним нормам відповідають?

            Зазначені дії законодавців є несправедливими і дискримінаційними стосовно працівників апарату суду, посадовий оклад яких залишається на рівні однієї мінімальної заробітної плати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». Разом з тим, посадовий оклад судді місцевого суду, після скасування вищезазначеного обмеження, тепер становить 10 мінімальних розмірів заробітної плати.

          Така різниця є несправедливою, оскільки саме працівники апарату суду забезпечують належне функціонування судової системи, адже саме завдяки їм учасники судового процесу мають взагалі можливість зареєструвати позов чи заяву, отримати судову повістку чи повідомлення, завдяки секретарю судового засідання може бути взагалі проведено судове засідання, завдяки помічникам суддів може бути виготовлено проект судового рішення, завдяки працівникам канцелярії учасники процесу можуть отримати судове рішення. Тобто працівники апарату суду також забезпечують повне функціонування судової системи.

          Виникає питання, чому на вказані видатки для вищих посадовців в бюджеті передбачені кошти, а видатки на оплату працівників апарату суду, які мали бути передбачені ще відповідно до норм вище вказаного Закону України «Про прокуратуру», на сьогодні не передбачені?

           Виникає ситуація, коли працівники апаратів судів самі змушені звертатися до судів з метою захисту своїх законних прав на заробітну плату в розмірі визначеному законом.

        Також варто зазначити, що ситуація коли є закон що визначає право і відсутня постанова КМУ, яка регламентує порядок реалізації цього права, в тому числі і у зв'язку з посиланнями державних органів на відсутність відповідних коштів у бюджеті, вже мала місце у справах «дітей війни», «чорнобильців».

         При цьому, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Суханов проти України» (діти війни) Суд встановив, що не розроблення Кабінетом Міністрів України процедури проведення виплат і компенсацій на які мали право громадяни є порушенням протоколу 1 до Конвенції, тобто порушенням Права власності.

        В рішенні «Волков проти України» суд вказав, що держава не може посилатися на відсутність коштів, як на підставу не проведення виплат передбачених законом, що є порушенням права на справедливий суд.

          Буде логічним припустити, що за кваліфіковану працю державного службовця – працівника апарату суду, держава не може встановлювати заробітну плату в розмірі мінімальної, фактично прирівнюючи кваліфіковану працю працівників апаратів судів із наявністю вищої освіти, стажем роботи, високими діловими та морально-етичними якостями до простої, некваліфікованої праці.

      Для детальнішого роз’яснення парадоксальності розміру посадового окладу працівника апарату суду варто дати визначення простої, некваліфікованої праці. Так, проста праця — праця некваліфікованого робітника, яка не вимагає спеціальної підготовки і є витрачанням простої робочої сили. Проста праця існує навіть у найрозвинутіших країнах світу у формі некваліфікованих і малокваліфікованих видів праці (Економічний словник- довідник).

           Ми розуміємо, що держава переживає нелегкий період свого розвитку, в який потребує від усіх громадян розуміння складної економічної ситуації. Ми виступаємо проти соціальної несправедливості й вимагаємо поваги до своєї щоденної, не менш важливої для судової системи, праці, значення якої остаточно нівелювалося реєстрацією проекту Закону «Про Державну службу» № 2490 вкупі із скасуванням обмеження максимального розміру заробітної плати високопосадовців.

        Чинне законодавство забороняє державному службовцю брати участь у страйках. Зважаючи на це, очевидним видається припущення про те, що у судовій системі в декілька разів зросте кількість звільнень працівників, серйозними проблемами стануть плинність кадрів та брак досвідчених фахівців. Це неодмінно призведе до суттєвого погіршення роботи всіх органів судової влади у державі.

         Оплата праці працівників апарату суду втратила свою стимулювальну функцію, оскільки заробітна плата тепер майже не залежить від кваліфікації персоналу та фактичних результатів праці. З цієї причини суди втрачають працівників із високою кваліфікацією та багаторічним досвідом роботи в судовій системі.

       Низький рівень заробітної плати й високі вимоги до кандидатів на посади державних службовців не мотивують до влаштування на вакантні посади працівників апарату суду. Така ситуація характерна для усіх органів судової влади.

         Гідна заробітна плата працівників апарату суду — не тільки запорука належного рівня судової діяльності, але й стабільні відрахування з бюджету для формування соціальних фондів та забезпечення соціального захисту населення.

          Беручи до уваги все вищевикладене, з метою збереження кадрів, заохочення юристів до роботи у судових установах та запобігання погіршенню діяльності судів, просимо вас:

- вжити негайних та дієвих заходів щодо приведення Кабінетом Міністрів України положень постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 у відповідність із чинним Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № I92-VIII);

- внести зміни до проекту Закону «Про Державну службу» від 30.03.2015 №2490, що полягають у виключенні з розділу X Прикінцевих та перехідних положень цього законопроекту підпункт 7 пункту 4, який стосується виключення абзацу 2 частини 1 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» такого змісту: «При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців».

 

З повагою,

працівники Лугинського районного суду Житомирської області :