Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Протиправне вилучення чужого майна вчинене службовою особою, яка під час заволодіння таким майном не використовувала своє службове становище, а лише мала доступ до нього, необхідно розглядати як крадіжку.
На це звернула увагу колегія Касаційного кримінального суду, залишаючи в силі вирок апеляційної палати ВАКС у справі №707/146/17, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі слідчий обвинувачувався у тому, що він, зловживаючи своїм службовим становищем, у ході обшуку домоволодіння особи віднайшов належні власнику житла скретч-картки на бензин, загальною вартістю 765 грн., якими безпідставно заволодів.
Вироком Вищого антикорупційного суду особу визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.191 КК та виправдано у зв’язку з недоведеністю наявності в його діях складу цього кримінального правопорушення.
Вироком АП ВАКС особу визнано винуватим у таємному викраденні 22 скретч-карток на бензин, дії особи перекваліфіковано з ч.2 ст.191 КК на ч.1 ст.185 КК.
Верховний Суд погодився з рішенням суду апеляційної інстанції, зазначивши, що зловживання службовим становищем характеризує спосіб вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК, і полягає у будь-якому умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи використанні службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов’язаних з її посадою.
Обставини, які сприяють вчиненню кримінального правопорушення, створюють умови для його вчинення (перебування в певному місці в певний час, відсутність свідків тощо), не можна ототожнювати з умисним використанням службового становища як способом вчинення кримінального правопорушення, що, в свою чергу, є обов’язковою складовою диспозиції ч.2 ст.191 КК.
До тематичного огляду практики ВС у кримінальних провадженнях щодо
корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень (рішення за 2023 рік) увійшли й низка інших справ.
Так, щодо застосування положень ст.3663 КК об’єднана палата ККС зазначила, що подання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у паперовій формі, з огляду на релігійні переконання та мотиви, а не в електронному виді, не свідчить про відсутність у діянні цієї особи прямого умислу на неподання вказаної декларації.
Щодо впливу на перебіг строку досудового розслідування часу ознайомлення прокурора з матеріалами сторони захисту констатовано, що період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст.290 КПК, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст.219 КПК, і не зупиняє його.
Стосовно суб’єкту злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК, колегія ККС дійшла висновку, що таким є, зокрема, особа, яка у складі екзаменаційної комісії приймає
іспити, виставляє оцінки, тобто здійснює тимчасову діяльність, що має організаційно-розпорядчий характер, оскільки саме від результатів іспитів залежить право продовжувати навчання, право отримувати стипендію.
В іншій справі ККС звернув увагу, що порушення наведеної у наказі Генерального прокурора процедури узгодження угоди про визнання винуватості з керівником відповідного органу прокуратури, з юридичної точки зору не робить зазначену угоду нікчемною для інших учасників кримінального провадження, так само як і для суду.
_03_03.png)
