Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Під час розгляду справи про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не підлягає встановленню факт постійного проживання із спадкодавцем.
ро це зауважив Касаційний цивільний суд у постанові від 2.06.2022 у справі №602/1455/20, інформує «Закон і Бізнес»
Чоловік звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Адже державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва через пропуск установленого законом строку.
Суди відмовили в цьому, вважаючи, що позивач був пенсіонером, тобто мав право на обов’язкову частку у спадковому майні після смерті матері. Також він постійно проживав разом зі спадкодавцем, а отже вважається таким, що прийняв спадщину відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК.
Своєю чергою, КЦС наголосив, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності. Він покладає на суд обов’язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
У позовній заві чоловік посилався на те, що не зміг вчасно звернутися із заявою, оскільки є пенсіонером і фактично проживав із матір’ю, тому вважав, що прийняв спадщину. Однак в цій справі він не заявляв вимог про визнання права власності в порядку спадкування. Водночас факт його постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не стосується предмета доказування у спорі про визначення додаткового строку.
Тому з огляду на обраний позивачем спосіб
захисту своїх прав суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин ч.3 ст.1268 ЦК та безпідставно зазначили як встановлену обставину факт прийняття позивачем спадщини у зв’язку з його постійним проживанням з 2011 року й на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем. Тож КЦС частково змінив попередні рішення, виключивши цей висновок із судових рішень. Натомість відмова в задоволенні заяви про надання додаткового строку залишилася в силі.